В Україні готується тотальна чистка отримувачів субсидій

Документ передбачає три етапи перевірок претендентів на державні гроші (починаючи від пенсій і закінчуючи субсидіями і різними доплатами). При цьому чиновники зможуть збирати повні досьє на українців, включаючи виписки з банківських рахунків і перелік всього майна. А неправомірно отримані кошти доведеться повернути в бюджет.

«Суть законопроекту в тому, щоб надати Мінфіну достатні повноваження для запобігання масштабних розкрадань державних коштів, що спрямовуються на соціальне забезпечення. І притягнення до відповідальності державних чиновників задіяних у корупційних схемах. Закон для того й ініціюємо, щоб діяти виключно в рамках Конституції. За розрахунками Мінфіну масштаб розкрадань становить 50-60 мільярдів гривень», — сказав автор законопроекту, голова профільного комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Даннил Гетманцев.

Цікаво, що в січні цього року Кабмін Гройсмана вже реєстрував проект під такою ж назвою і з схожим змістом. Але до його розгляду справа так і не дійшла, що цілком зрозуміло з урахуванням передвиборчої кампанії, що наближається. А в кінці минулого місяця проект відкликали, буквально через кілька днів замінивши його новим.

Тепер же, маючи монобільшість, Зе-команда може запустити процес тотального Чищення одержувачів субсидій.

«Страна» розбиралася, як даватимуть субсидії і допомогу за новими правилами.

Підчистили старі помилки

Мінфін також залишив за собою право запитувати інформацію про громадян в інших відомствах і організаціях, включаючи банки. У бюджетний кодекс була закладена норма про те, що Мінфін має право на безкоштовне отримання інформації, яка містить персональні дані та доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних держорганів».

Що не сподобалося Конституційному суду, який і заблокував починання Мінфіну восени 2018 року. «Виключається навіть мінімальний захист суб'єкта персональних даних, не забезпечується передбачуваність застосування зазначених положень Кодексу», — сказано в рішенні КС.

Мінфін провів роботу над помилками, і в травні цього року Кабмін затвердив новий порядок верификаций, яким переклав повноваження з контролю за одержувачами на місцеві «органи, що здійснюють державний контроль виплати», а за собою залишив право «рекомендацій». Крім того, було сказано про створення якоїсь єдиної інформаційно-аналітичної платформи, на якій збиратимуть дані про українців.

Нещодавно Мінфін розробив також проекти, які відкривають йому доступ до ряду баз даних — МВС (де є, зокрема, інформація про реєстрацію автомобілів), Державної міграційної служби про перетин кордону, що дозволяє обчислити заробітчан), Земельного кадастру (про реєстрацію ділянок) та ін. Але після того як у ЗМІ з'явилися публікації про новий наступ Мінфіну на пільговиків, документи з офіційного сайту зникли.

Що, на думку глави адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислава Кравця, не дивно, адже в нових проектах відомство повторювало все ту ж стару помилку, на яку вказав Конституційний суд — домагалося необмеженого доступу до персональних даних, але при цьому не гарантував їх збереження. Що дозволило б знову оскаржити такі документи, у разі їх прийняття, в суді.

В новому законопроекті, за словами Кравця, таких недоліків вже немає.

«Встановлена відповідальність, хоча поки і декларативна, за збереження персональних даних. Правда, при цьому не зовсім чітко розписана процедура припинення виплат на час перевірки інформації. Конституційний суд свого часу вказував, що не можна людину позбавляти соцвиплат, поки не буде доведено, що він не має на них права. У новому законопроекті прописано, що на час перевірок виплати здійснюються без урахування суми надбавок, за яким йде верифікація», — зазначив він. Водночас, на думку Кравця, останній варіант верифікацій від СН, швидше за все, Конституційний суд влаштує.

Як перевірятимуть?

Перший — превентивна верифікація. При зверненні за допомогою буде сформовано запит до інформаційно-аналітичної платформи. І тут же, в режимі реального часу, можна буде перевірити достовірність наданих даних і вирішити, чи маєте Ви взагалі право на державні гроші. Або ж вас варто як мінімум відправити на додаткову перевірку.

Буде використовуватися наступна інформація про українців: персональні дані (ім'я, прізвище, дата і місце народження тощо), паспортні дані, ідентифікаційний код, реєстрація місця проживання, податкова інформація, дані про банківські рахунки та операції за ним. Ці дані внесуть в інформаційно-аналітичну платформу електронної верифікації та моніторингу.

Адміністратора та порядок адміністрування цієї бази визначить Кабмін.

Другий етап — поточна верифікація. Вона передбачає постійне «стеження» за українцями так, будуть проводитися систематичні перевірки інформації про одержувачів (наприклад, як змінюється їх майновий стан).

Третій етап — ретроспективна верифікація. Такі перевірки проводитимуть вже по закінченню періоду виплат, причому людина перебуватиме " під ковпаком» у контролерів ще протягом трьох років після отримання останньої гривні з бюджету. Якщо за цей час виявиться, що гроші були отримані безпідставно — все доведеться повернути, добровільно або через суд.

При цьому в проекті зазначено, що перевіряючі мають право на безоплатне отримання інформації з реєстрів та баз даних, в тому числі інформації з обмеженим доступом, а це, власне, те, чого домагався Мінфін. Для цього пропонується внести відповідні зміни відразу в кілька законів: «Про банки і банківську діяльність», «Про прикордонній службі», «Про обов'язкове державне пенсійне страхування», «Про захист персональних даних» та ін.

При цьому, наприклад, якщо зараз в пенсійному законодавстві зазначено, що документи про призначення або перерахунку пенсії ПФ розглядає не більше 10 днів, то в новому проекті додали: цей строк може бути продовжений до 30 днів у разі перевірки достовірності даних. А у разі виявлення таких даних пенсію платитимуть без їх обліку (тобто, скажімо, якщо подали на перерахунок, але не маєте на нього права, то зможете отримувати лише пенсію в колишньому розмірі).

Тут, на думку Ростислава Кравця, не зовсім зрозуміло. Тобто людину начебто і не позбавляють виплат (на неприпустимість чого вказував КС), але і не факт, що заплатять. Якщо, наприклад, з'ясується, що на пенсію взагалі немає права, що може стосуватися жителів непідконтрольних територій.

Щоб виявляти останніх, в закон «Про прикордонній службі» внесли норму про надання даних щодо громадян, які перетинали кордон або в'їжджали на тимчасово окуповані території. При цьому, як вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні, по-хорошому потрібно збирати такі дані у формі електронного кабінету, до якого мав би доступ сам одержувач, щоб у разі потреби виправити або оскаржити зібране на нього «досьє».

Полювання на пільговиків

Затятим прихильником верифікацій був екс-міністр соціальної політики Андрій Рева. В інтерв'ю «Країні» він говорив, що багато громадян отримують субсидії, фактично не маючи на них права. Скажімо, за комуналку цілком забезпечених сімей заробітчан, по суті, платять інші українці.

Проблема з «зайвими» виплатами дійсно є, — стверджує Андрій Забловський. «Вся система дуже корумпована, є схеми з «мертвими душами», багато отримали статус пільговиків, фактично не маючи на це права. У підсумку порушений принцип соціальної справедливості", — вважає Забловський.

Водночас «полювання за пільговиками» вже призвела до того, що багато українців просто бояться подавати документи на отримання допомоги. За даними Держстату, на липень цього року субсидії були надані 254,8 тисячі домогосподарств, тоді як у липні минулого року — 641,7 тисячі. Але це не означає, що відмов стало втричі більше. Просто цього року документи подало 86,7 тисячі сімей, тоді як минулого — 285,7 тисяч. Всього за 7 місяців цього року субсидії попросили 2,4 мільйона домогосподарств, що на 40,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, — зазначили у Держстаті.

Людмила Ксенз